Старший водій 3-го артилерійського дивізіону 1-ої Президентської бригади "Буревій" Нацгвардії 9 січня 2026 року на фронті, під час виконання бойового завдання у Донецькій області отримав поранення несумісні з життям. Нашому Герою назавжди залишиться 34…

Народився 29 квітня 1991 року у Дерновому, після 9 класів працював у Києві водієм, створив сім'ю, став татом донечки Даші, прийняв рішення стати на захист України.

Пролунав військовий салют - три залпи, Державний Прапор України передали батькам Тетяні Іванівні та Сергію Олексійовичу як символ честі, вдячності та вічної пам'яті.

Усі пам'ятатимуть Дениса добрим, чемним, щирим, він любив спорт, цінував родину і рідне село, був надійною опорою для батьків, турботливим братом для сестри Олени.

Висловлюємо щирі співчуття матері, батьку, сестрі, рідним та всім, хто знав, любив і шанував Дениса Давидова, світла і вічна пам'ять нашому Захиснику України.