Міський голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова відзвітував перед мешканцями громади про виконання міського бюджету за 2018 рік та про головні минулорічні досягнення

Керманич Тростянецької міської громади, Юрій Бова, детально проаналізував всі джерела доходів та структуру видатків міського бюджету й підкреслив, що головним завданням спільної роботи було максимальне наповнення міської казни. Бюджет Тростянецької громади після об'єднання та створення ОТГ зріс в 4 рази: 2017 рік – 43,6млн. грн., 2018 рік – 183,1 млн. грн., у 2019 він планується на рівні більше 200 млн грн.

До утворення ОТГ зі всіма субвенціями, які надавались на дошкільну освіту та міжбюджетні трансферти, Тростянець мав бюджет 43 млн гривень. З них трохи більше 20 мільйонів, за рахунок обмеженої кількості податків, складали власні надходження.

Головна мета децентралізації у дії...

У 2018 році, першому для громади, який вона прожила у складі ОТГ, мали вже бюджет майже 183 млн. гривень. Рівень зростання більше ніж у чотири рази - на 145 мільйонів! Цього вдалось досягти, отримавши значно більшу кількість повноважень, які раніше належали державі, а після утворення ОТГ були передані громадам.

- Раніше міська рада займалась лише питаннями благоустрою міста, житлово-комунальним господарством, дошкільною освітою та клубними закладами культури. – Говорив присутнім Юрій Бова. - Зараз ми на додачу до цього опікуємось ще й середньою освітою (школами, включаючи музичну школу та ПДтаЮ), медициною, спортом та багатьма іншими напрямками, які держава передала нам у ході реформи децентралізації.

Юрій Анатолійович додав, що держава віддала громадам не лише повноваження, а й фінансові ресурси:

- Маючи бюджет 183 мільйонів гривень, а разом із бюджетом розвитку – більше 186 мільйонів гривень, отримали зовсім інші повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування ОТГ. У більшості, це повноваження, які до того належали районній державній адміністрації. Загалом ідеться про 19 закладів: 7 шкіл, 2 клубних заклади, Палац дітей та юнацтва, музична школа, стадіон, спортивна зала «Локомотив», Дитячо-юнацька спортивна школа, Центральна бібліотека, Краєзнавчий музей, Центральна районна лікарня з поліклінічним, стаціонарним відділеннями та відділенням первинної медико-санітарної допомоги
(в т. ч. 8 амбулаторій та 20 ФАП/ФП), Територіальний центр соціального обслуговування, Трудовий архів. До того ж, лікарню брали на свій баланс усвідомлено, ставлячи перед собою завдання протягом 2018 року зробити все, аби зберегти заклад.

На початку 2018 року, відповідно до плану отриманому від держави, планували бюджет у розмірі 165 млн. гривень. Але було зрозумілим – і цих коштів для громади недостатньо. Чекати змін на краще ми не могли собі дозволити, аби не втрачати дорогоцінного часу. Додатково до бюджету вдалось залучити ще 23 мільйони. Це дозволило не лише утримувати отримані на баланс об’єкти, а ще й почати їх розвивати та модернізувати.

Тому основні зусилля протягом року були спрямовані на наповнення бюджету – за рахунок різного виду податків. По кожному напрямку активно працювали спеціалісти міської ради, разом із профільними державними управліннями та іншим суб’єктами. – Пояснив Юрій Бова.

Структура доходів міського бюджету у 2018 році (183082,8 тис. грн.)

Головним бюджетоутворюючим елементом є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 36% (65,8 млн. грн.). До створення ОТГ, у 2017 році, ця цифра була значно меншою – 53,2 млн. грн. Зростання – 12,6 млн грн. Це кошти, які надходять від працюючих на території громади підприємств, установ та організацій різної форми власності – з прибуткового податку працівників. Результативним стало переведення реєстрації підприємств та підприємців, які досі були зареєстровані поза межами міста. Забезпечити зростання можна лише збільшуючи кількість підприємств та, відповідно, робочих місць. Більший фінансовий ресурс  дозволить розвиватись ще активніше.

Тростянецька ОТГ не є дотаційною. Податку вдалось зібрати навіть більше, ніж держава доводить максимум зібрати. Тому навіть було вилучення в державний бюджет 1,2 млн. гривень. Ось спростування поширеної думки про те, що у громаді недостатня кількість підприємств та робочих місць.

Найбільшими платниками податків до міського бюджету є фабрика ПрАТ «Монделіс Україна» - 13 млн, підприємство «JACOBS DOUWE EGBERTS» - 3,6 млн грн, залізничні організації Тростянця – 14,1 млн. грн. Настільки вадлива роль залізниці у розвитку Тростянця і ОТГ!), ДП «Лісгосп» - 5,2 млн грн. Серед підприємців найбільше коштів перерахував до бюджету Олександр Линник – 242 тис грн.

Медична і освітня державні субвенції разом склали 47 млн гривень (26%). Цього було достатньо, аби забезпечити медичну галузь. При потребі на фінансування лікарні більше ніж 30 мільйонів, держава надала майже на 10 мільйонів гривень менше. Різницю довелось терміново шукати у власних фінансових ресурсах та домовляючись про підтримку з Тростянецькою РДА та Сумською ОДА, Боромлянською ОТГ.

Мали часткову субвенцію на реалізацію державної освітньої Програми «Нова Українська школа».

Додаткових фінансових ресурсів зібрали майже 31 млн гривень (17%). Це дозволило протягом року забезпечити сталу роботу кожного з напрямків.

Податок на землю склав 13,6 млн. гривень (7%). І далі тривають роботи, спрямовані на те, аби кожен вільний клаптик землі на території громади використовувався суб’єктом підприємницької діяльності або промисловим підприємством. Задля цього залучаються нові інвестори.

- Ставимо задачу, щоб кожен квадратний метр землі, який фактично використовується, працював на наповнення бюджету, - говорив міський голова. Додамо, що у 2017 році - до створення ОТГ – плата за землю склала 10,2 млн. грн.

Єдиний податок – майже 9,8 млн грн. (5%). Зростання на 748 тис грн., що свідчить про розвиток малого та середнього бізнесу у Тростянці.

Плата за послуги – майже 5,6 млн грн. – (3%). – Це кошти, отримані від надання платних медичних послуг, батьківської плати за харчування дітей у дитячих садках тощо, платні послуги Палацу Голіцина тощо.

Акцизний податок: (паливо) – 4,8 млн грн. (3%), (цигарки, алкоголь) – майже 1,7 млн грн. (1%). У цьому питанні спрацювали незадовільно. Цьому сприяли мешканці громади: на жаль більшість людей не вимагає чеки за придбаний підакцизний товар, натомість продавці часто не видають їх без вимоги покупців. Таким чином, не проводячи проданий товар через касовий апарат, 5% від придбаного підакцизного товару не надходить до бюджету, залишаючись у кишені закононеопрядних підприємців.

1,7 млн. грн., згідно з підрахунками, це приблизно 39% від суми, яка має сплачуватись лише від продажу цигарок. Реальна цифра має бути біля 10 мільйонів, які б могли бути спрямовані на ремонт доріг,  благоустрій міста тощо. Тростянчани самі не бажають допомогти у цьому питанні, і самі ж через це страждають, втрачаючи щороку до 9 млн гривень! Для прикладу – ремонт терапевтичного відділення лікарні обійшовся бюджету міста у 2 млн грн… За кошти від «акцизного податку» могли б за кілька років повністю відремонтувати всю лікарню, але…

 Адміністративні збори та платежі - 1,1 млн грн. (1 %). Продаж землі та майна – 941,2 тис. грн. Податок на нерухомість – 907 тис грн. Екологія – 381 тис грн. Податок на прибуток комунальних підприємств – 114,9 тис грн.

Загалом за 12 місяців 2018 року власні доходи спеціального фонду міського бюджету становили 10 млн., даний показник більше на 7,2 млн. гривень. Ці кошти були спрямовані на благоустрій громади.

У наступній частині матеріалу читайте про структуру видатків міського бюджету в 2018 році та про основні досягнення у галузях освіти, медицини, спорту, будівництва та благоустрою, житлово-комунального господарства, соціального захисту тощо.